Prof. Dr. Andrii Portnov

• Intellektuelle Geschichte des modernen Mittel- und Osteuropas
• Ukrainische Historiographie im 20. Jahrhundert
• Die Geschichte der deutschsprachigen Ukrainistik
• Jüdische Geschichte der Ukraine und jüdisch-ukrainische Beziehungen
• Ukrainisch-polnische und ukrainisch-russische Beziehungen
• Erinnerungspolitik und Genozidforschung in Mittel- und Osteuropa
• Geschichte der Stadt Dnipro und des Flusses Dnipro
• Ukrainische Emigration in Europa in den Jahren 1919–1939 und 1945–1949
• Die Teilungen der Polnisch-Litauischen Gemeinschaft und die russische Reichspolitik des frühen 18. Jahrhunderts

Die Informationen zu den Forschungsprojekten von Prof. Dr. Andrii Portnov können Sie hier nachlesen.

Books

• Polska i Ukraina: wspólna historia, asymetryczna pamięć. Berlin – Warszawa: Centrum Badań Historycznych Polskiej Akademii Nauk w Berlinie, 2023. 94 s.
• Польща та Україна: переплетена історія, асиметрична памʼять. Харків: Права людини, 2023. 128 с.
• Dnipro. An Entangled History of a European City. Boston: Моscow: Academic Studies Press, 2022. 374 pp.
• Polen und Ukraine. Verflochtene Geschichte, geteilte Erinnerung in Europa. Berlin: Forum Transregionale Studien, 2022. 118 s.
• Poland and Ukraine. Entangled Histories. Assymetric Memories. Berlin: Forum Transregionale Studien, 2020. 83 pp.
• Історії для домашнього вжитку. Есеї про польсько-російсько-український трикутник памʼяті. Київ: Критика, 2013. 344 с.
• Історії істориків. Обличчя й образи української історіографії ХХ століття. Київ: Критика, 2011. 245 с.
• Упражнения с историей по-украински. Москва: О. Г. И. – Полит. pу – Мемориал, 2010. 215 с.
• Між «Центральною Європою» та «Русским миром»: Сучасна Україна у просторі міжнародних інтелектуальних дискусій. Київ: Національний інститут стратегічних досліджень, 2009. 160 с.
• Наука у вигнаннi: Наукова і освітня діяльність української еміграції в міжвоєнній Польщі (1919–1939). Харків: Харківське Історико-Філологічне Товариство, 2008. 256 с.
• Володимир Пархоменко – дослідник ранньої історії Русі. Львів: Інститут українознавства ім. І. Крипʼякевича НАН України, 2003. 78 с.

Edited books

• Вікторія Колосова, Київський щоденник. 1940–1945. Ред. Олеся Лазаренко, Андрій Портнов. Харків: Права людини, 2021. 236 с.
• Histoire partagée, mémoires divisées. Ukraine, Russie, Pologne. Dir. Korine Amacher, Eric Anouble, Andrii Portnov. Lausanne: Editions Antipodes. 435 pp.
• Official History in Eastern Europe. Ed. by Korine Amacher, Andrii Portnov, Viktoriia Serhiienko. Osnabrück: Fibre Verlag. 362 pp.

Articles, book chapters

• Am Rande des Abgrunds. Der Holodomor 1932-33 und was wir noch nicht darüber wissen, in: Die Ukraine in Europa. Traum und Trauma einer Nation, Hgs. Franziska Davies. Darmstadt: Wissenschsftliche Buchgesellschaft, 2023, s. 186–192.
• Dnipro: Some Reflections on Attempting to Write a City`s Biography, in: Ab Imperio, 2023, no. 1, pp. 139–144.
• To understand Russia and Ukraine at a Time of War, in: Asteion, 2022, vol. 97, pp. 43–52 (in Japanese).
• Ukrainische Geschichte Interpretations- und Erklärungsansätze, in: Osteuropa, 2022, no. 6–8, s. 79–102 (co-author Tetiana Portnova).
• Ukraine-Studien in Deutschland. Beobachtungen eines Historikers, in: Ukraine-Analysen, no. 269, 30.05.2022, s. 12–13.
• Polish-Ukrainian Historical Controversies: An Oveview, in: The Politics of Memory in Poland and Ukraine. From Reconciliation to De-Conciliation, ed. by Tomasz Stryjek and Joanna Konieczna-Sałamatin, London – New York: Routledge, 2022, pp. 21–35.
• Віктор Петров і Софія Зерова: Роман у листах, Передмова до: Віктор Петров. Листи до Софії Зерової. Упор. Вікторія Сергієнко. Київ: Дух і Літера, 2021, с. 4–29.
• Ukrainische literarische Mythologien von Dnipro(petrovsk). Viktor Petrovs Bez gruntu und Oles` Hončars Sobor, in: Geschichtete Identitäten. (Post-)Imperiales Erzählen und Identitätsbildung im östlichen Europa. Hg. Thomas Grob, Anna Hodel, Jan Miluška. Wien – Köln – Weimar: Böhlau, 2021, s. 253–277. (co-author Tetiana Portnova).
• Дніпропетровський текст Віктора Петрова, in: Віктор Петров: мапування творчости письменника / Ред. Катажина Ґлінянович, Павло Крупа, Йоанна Маєвська. Краків: Universitas, 2020, c. 153–164.
• Whose Language Do We Speak? Some Reflections on the Master Narrative of Ukrainian History Writing, in: Ab Imperio, 2020, № 4, pp. 88–129. (co-authors Tetiana Portnova, Serhii Savchenko, Viktoriia Serhiienko).
• How History Writing Became ‘Official’: Soviet Ukrainian Historiography Reconsidered, in: Official History in Eastern Europe. Ed. by Korine Amacher, Andrii Portnov, Viktoriia Serhiienko. Osnabrück: Fibre, 2020, pp. 39–64.
• Der Holodomor als Genozid. Historiographische und juristische Diskussionen, in: Osteuropa, 2020, no. 1–2, s. 31–50.
• Mark von Hagen and Ukrainian Studies, in: Ab Imperio, 2019, no. 3, pp. 243–250.
• Микола Ковальський та його школа у Дніпропетровському університеті 1970–1980-х років: сторінки історії української радянської історіографії, in: Наукові записки Українського Католицького Університету. Львів, 2019. Ч. XIII. Серія: Історія. Ч. 3. С. 117–146 (co-author Tetiana Portnova).
• Neither Admiration, Nor Fear: Stereotypes About Ukraine in Germany, in: Ukraine in Histories and Stories. Essays by Ukrainian Intellectuals, Ed. by Volodymyr Yermolenko. Kyiv: Internews Ukraine, Ukraine World, 2019, pp. 275–287.
• «Без почвы» Виктора Петрова и «Собор» Олеся Гончара: две истории украинской литературы ХХ века, in: Неприкосновенный запас, 2019, № 2 (124), С. 116–133 (co-author Tetiana Portnova).
• Soviet Ukrainian Historiography in Brezhnev`s Closed City: Mykola/Nikolai Kovalsky and His “School” at the Dnipropetrovsk University, in: Ab Imperio, 2017, no. 4, pp. 265–291. (co-author Tetiana Portnova).
• “De-Communization” and Legislating History in Post-Maidan Ukraine, in: Aspen Review. 2017, no. 4, pp. 66–71.
• The Holocaust in the Public Discourse of Post-Soviet Ukraine, in: War and Memory in Russia, Ukraine and Belarus. Ed. by Julie Fedor, Markku Kangaspuro, Jussi Lassila, Tatiana Zhurzhenko. London: Palgrave Macmillan Memory Studies, 2017, pp. 347–370.
• Wer jetzt allein ist, wird es lange bleiben? Die Ukraine und Europa, in: Transit. Europäische Revue, 2017, no. 50, s. 206–215.
• Die ukrainische Revolution 1917–1919 und die Erinnerung daran, in: Religion und Gesselschaft in Ost und West. 2017, no. 4–5, s. 13–15.
• Jak Rosja poznawała “swoich”. Obrazy ziem “nowo nabytych” wskutek rozbiorów Rzeczypospolitej w świadomości społecznej i polityce władz Cesarstwa Rosyjskiego (koniec XVIII – początek XIX wieku), in: O ziemię naszą, nie waszą. Ideowe aspekty procesów narodowotwórczych w Europie Środkowej i Wschodniej, Red. Łukasz Adamski. Warszawa: Centrum Polsko-Rosyjskiego Dialogu i Porozumienia, 2017, s. 153–182.
• Ausschluss aus dem eigenen Land. Der «Donbass» im Blick ukrainischer Intellektueller, in: Osteuropa, 2016, no. 6–7, s. 171–184.
• Украйна, комунизмът и «декомунизацията»: Скици върху постсъветските политики на памета, in: Критика и хуманизьм: Списание за хуманитарии и социалии изследования, 2016, кн. 45, no. 1, с. 149–170.
• The “Great Patriotic War” in the politics of memory in Belarus, Moldova and Ukraine, in: Civic Education and Democratisation in the Eastern Partnership Countries, Ed. by Dieter Segert. Bonn: Bundeszentrale für politische Bildung, 2016, pp. 179–197.
• The “Imperial” and the “Cossack” in the Semiotics of Ekaterinoslav-Dnipropetrovsk: The Controversies of the Foundation Myth, in: Urban Semiotics: The City as a Cultural-Historical Phenomenon, Ed. by Igor Pilshchikov. Tallinn: TLU Press, 2015, pp. 223–250 (co-author Tetiana Portnova).
• Post-Maidan Europe and the New Ukrainian Studies, in: Slavic Review, Winter 2015, vol. 74, no. 4, pp. 723–731.
• “Dekommunisierung”: Die neuen Geschichtsgesetze der Ukraine, in: Religion und Gesselschaft in Ost und West, 2015, no. 8, s. 17–19.
• Das neue Herz der Ukraine? Dnipropetrovs`k nach dem Euromajdan, in: Osteuropa, 2015, no. 4, s. 173–185.
• Ukraine ohne Donbass? Der galizische Reduktionismus und seine Wurzeln, in: Gefährdete Nachbarschaften – Ukraine, Russland, Europäische Union. Hg. Katharina Raabe. Valerio, 2015, vol. 17. Göttingen: Wallstein, 2015, s. 68–79.
• Soviétisation et désovietiésation de l`histoire en Ukraine. Aspects institutionnels et méthodologiques, in: Revue d`études comparatives Est-Ouest (RECEO), 2014, vol. 45, no. 2, p. 95–127.
• Майдан и после Майдана, in: Ab Imperio, 2014, no. 3, с. 209–217.
• Postsowjetische Hybridität und ‘Eurorevolution’, in: Aus Politik und Zeitgeschichte, 17. November 2014, no. 47–48, s. 3–8.
• Столица застоя? Брежневский миф Днепропетровска, in: Неприкосновенный запас, 2014, no. 5, с. 71–87 (co-author Tetiana Portnova).
• Polityki pamięci na postsowieckiej Ukrainie (1991–2011), in: Dialog kultur pamięci w regionie ULB, Red. Alvydas Nikžentaitis i Michał Kopczyński. Warszawa: Muzeum Historii Polski, 2014, s. 179–201.
• The Ukrainian ‘Eurorevolution’. Dynamics and Meaning, in: Ukraine after Euromaidan: Challenges and Hopes. Ed. by Viktor Stepanenko, Yaroslav Bylynskyi. Bern: Peter Lang, 2014, pp. 59–72 (co-author Tetiana Portnova).
• Krieg und Frieden. Die “Euro-Revolution” in der Ukraine, in: Osteuropa, 2014, no. 1, s. 7–24.
• Die Herkunft der Rus` in der russischen, ukrainischen und sowjetischen Historiografie. Variationen des Panslavismus am Beispiel der Theorien von Volodymyr Parchomenko, in: Post-Panslavismus. Slavizität, Slavische Idee und Antislavismus im 20. Und 21. Jahrhundert, Hrsg. Agnieszka Gąsior, Lars Karl, Stefan Troebst. Göttingen: Wallstein, 2014, s. 306–332.
• Historiografia ukraińska. Doświadczenia sowietyzacji, in: Pamięć i sprawiedliwość, 2014, no. 1, s. 401–429.
• Учебник истории по госзаказу, in: Ab Imperio, 2013, no. 3, с. 388–396.
• Die ukrainische postsowjetische Historiographie im internationalen und nationalen Kontext: Kommentar zum Beitrag von Irina Savel’eva, in: Jahrbücher für Geschichte Osteuropas, 2013, no. 3, s. 379–385.
• Memory Wars in Post-Soviet Ukraine (1991–2010), in: Memory and Theory in Eastern Europe, Ed. by Uilleam Blacker, Alexander Etkind, Julie Fedor. New York – Basingstoke: Palgrave Macmillan, 2013, pp. 233–254.
• La mémoire de la Seconde Guerre mondiale en Ukraine: quelques réflexions sur le pluralisme postsoviétique, in: Histoire et mémoire dans l`espace postsoviétique. Le passé qui encombre, Eds. Korine Amacher, Wladimir Berelowitch, Université de Genève, 2013, p. 129–142.
• Atminties politikos posovietinėje Ukrainoje (1991–2011), in: Atminties daugia-sluoksniš-kumas. Miestas valstybė regionas, Sub. Alvydas Nikžentaitis. Vilnius: Leidykla, 2013, s. 489–516.
• Wołyń 1943: asymetria pamięci, in: Pamięć.pl, 2013, no. 6, s. 34–36.
• Ukraińskie interpretacje rzezi wołyńskiej, in: Więź, 2013, no. 2, s. 158–166.
• “Unsere Leute” Identifizieren. Die ‘ukrainischen Territorien’, 1772-1831, in: Die Teilungen Polen-Litauens. Inklusions- und Exklusionsmechanismen – Traditionsbildung – Vergleichsebenen, Hrsg. Hans-Jürgen Bömelburg, Andreas Gestrich, Helga Schnabel-Schüle. Osnabrück: Fibre, 2013, s. 201–243.
• Истории для домашнего употребления, in: Ab Imperio, 2012, no. 3, c. 309–338.
• Die “jüdische Hauptstadt der Ukraine”. Erinnerung und Gegenwart in Dnipropetrovs`k, in: Osteuropa, 2012, no. 10, s. 25–40 (with Tetiana Portnova).
• Pamięć o drugiej wojnie światowej i jej odmiany we współczesnej Ukrainie, in: Pamięć i sprawiedliwość. Pismo Instytutu Pamięci Narodowej, 2012, no. 1 (19), s. 467–476.
• Ukrajnské obrazy první Rzeczpospolité, in: Jagellonské dĕdictví. Kapitoly z dějin středovýchodní Evropy. Ed. Maciej Ruczaj. Praha: Centrum pro Studium Demokracie a Kultury, 2012, s. 185–196.
• Terra hostica: la Russe dans les manuels scolaries d`historie ukrainiens, in: Anatoli. Dossier Représentations du monde dans l`espace postsoviétique. Paris: CNRS. 2011, no. 2, p. 39–62.
• Між становим, конфесійним та етнічним підходами: Вибір стратегії політики Російської імперії щодо Правобережної України на початку ХІХ ст., in: Вісник Дніпропетровського університету. 2011. Серія Історія та археологія. Вип. 19. № 1, c. 25–29.
• Post-Soviet Ukraine and Belarus Dealing with “The Great Patriotic War”, in: 20 Years after the Collapse of Communism. Expectations, achievements and disillusions of 1989, Ed. by Nicolas Hayoz, Leszek Jesień, Daniela Koleva. Bern: Peter Lang, 2011, pp. 369–381.
• Two Historians in One Lviv, in: New Eastern Europe, 2011, no. 1, pp. 147–151.
• Украинские образы Второй мировой войны, in: Вестник общественного мнения, 2011, no. 2, с. 86–92.
• Die ukrainische Nationsbildung in der postsowjetischen Historiographie: Einige Beobachtungen, in: Die Ukraine. Prozesse der Nationsbildung / Hg. Andreas Kappeler. Köln – Weimar – Wien: Böhlau Verlag, 2011, s. 29–36.
• Die “Grose Vaterländische Krieg” in den Erinnerungskulturen von Belarus, Moldova und der Ukraine. Versuch eines Vergleichs, in: Erinnern an den Zweiten Weltkrieg. Mahnmale und Museen in Mittel- und Osteuropa, Hg. von Stefan Troebst und Johanna Wolf, Leipziger Universitätsverlag, 2011, s. 227–241.
• Post-Soviet Ukraine Dealing with its Controversial Past, in: Journal of Modern European History, 2010, vol. 8, no. 2, pp. 152–155.
• «Как узнать своих?» Образы «новоприобретенных» вследствие разделов Речи Посполитой земель в русском общетвенном сознании и имперской политике (конец XVIII – начало ХІХ веков), in: Ofiary imperium. Imperia jako ofiary. 44 spojrzenia / Red. Andrzej Nowak. Warszawa: Instytut Pamięci Narodowej, Instytut historii PAN, 2010, s. 64–83.
• Der Preis des Sieges. Der Krieg und die Konkurenz der Veteranen in der Ukraine, in: Osteuropa, 2010, no. 5, s. 27–41 (co-author Tetiana Portnova).
• Historical Legacies and Politics of History in Ukraine. Introductory Remarks, in: Landmark 1989. Central and Eastern European Societies twenty Years After the System Change / Ed. by Heinrich Best, Agnieszka Wenninger. Berlin: Lit, 2010, pp. 54–59.
• «Західні» категорії в українській пострадянській історіографії: мовні зміни в епоху перекладів, in: Україна Модерна, 2010, no. 5 (16), с. 153–182.
• «Батьківщина-мати» vs Степан Бандера: екскурсія вибраними пам’ятниками Другої світової війни, in: Соціологія міста: Навчальний посібник, За ред. О. Міхеєвої. Донецьк: Ноулідж, 2010, с. 305–316.
• «Велика Вітчизняна війна» в політиках пам’яті Білорусі, Молдови та України: кілька порівняльних спостережень, in: Україна Модерна, 2009, Т. 4 (15), с. 206–218.
• Галицько-Волинська держава в дослідженнях істориків української еміграції у міжвоєнній Польщі, in: Княжа доба: Історія і культура. Львів, 2008. Вип. 2. с. 137–141.
• Történelemírás ukrán módra. Megjegyzések a hétköznapi valóság történeti alapú átrendezéséhez, in: UKRAJNA SZÍNEVÁLTOZÁSA 1991–2008: Politikai, gazdasági, kulturális és nemzetiségi attitűdök. Szerkesztette Csilla Fedinec és ViktÓria Szereda. Pozsony: Kalligram Kiadó, 2009, s. 11–49.
• Pluralität der Erinnerung Denkmäler und Geschichtspolitik in der Ukraine, in: Osteuropa, 2008, no. 6, s. 197–210.
• Концепції геноциду та етнічних чисток: західні наукові дискусії та місце в них українських сюжетів, in: Україна Модерна, 2008, Т. 13 (2), с. 82–114.
• Час відкритих можливостей: польські мемуаристи першої третини ХІХ ст. про населення включення до Російської імперії областей колишньої Речі Посполитої, in: Confraternitas. Ювілейний збірник на пошану Ярослава Ісаєвича / Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Вип. 15. Львів, 2006–2007, с. 438–446.
• Упражнения с историей по-украински (Заметки об исторических сюжетах общественно-политических дебатов в постсоветской Украине), in: Ab Imperio, 2007, no. 3, с. 93–138.
• Вісті з хорошої імперії, in: Критика, 2007, no. 9, с. 10–15.
• Изобретая Речь Посполитую, in: Ab Imperio, 2007, no. 1, с. 46–62.
• Население западных окраин Российской империи в польских мемуарах первой трети XIX века, in: Славяноведение, 2006, no. 5, с. 60–67.
• Студіум православного богослов’я Варшавського університету (1925–1939), in: Український археографічний щорічник, 2006, Вип. 10/11, с. 386–397.
• Селянство Правобережної України між польською шляхтою і Російською імперією (кінець XVIII – перша третина XIX ст.), in: Наддніпрянська Україна: Історичні процеси, події, постаті, Дніпропетровськ, 2006, Вип. 4, с. 156–161.
• Между польским помещиком и Российской империей: крестьянство Правобережной Украины конца XVIII – первой трети XIX в., in: Ucrainica Petropolitana, Санкт-Петербург, 2006, no. 1, с. 56–60.
• Языковой фактор на белорусских и украинских землях, присоединенных к Российской империи вследствие разделов Речи Посполитой (до середины XIX в.), in: Acta Albaruthenica, Rossica, Polonica.VII міжн.навук.канф. Беларуска-руска-польскае супастаўляльнае мовазнаўстваб літаратуразнаўства, культуралогія. Віцебск, 2006, с. 88–90.
• Центральная Европа: история концепта и его применения, in: Вопросы истории и политики/Научные труды Института бизнеса и политики. Москва, 2006. no. 2, c. 117–131.
• Правобережна Україна у складі Російської імперії в документах Комітету міністрів (початок ХІХ ст.), in: Вісник Дніпропетровського університету, Серія Історія та археологія, 2005, no. 5, с. 164–167.
• Революції 1989 року в Центральній Європі: Пошуки інтерпретацій, Гуманітарний журнал, 2005, no. 25– 26, с. 82–87.
• Presenting the Past: Comments on History Textbooks in Belarus, Russia and Ukraine, in: Ukraine`s Re-Integration into Europe: A Historical, Historiographical and Politically Urgent Issue, Ed. by Giovanna Brogi Bercoff and Giulia Lami, Milano, Edizioni dell`Orso, 2005, pp. 325–335.
• Януш Радзейовський: портрет історика на тлі епохи, in: Україна Модерна, 2005, no. 9, с. 367–377.
• Джерела Головного архіву нових актів м. Варшави до історії наукової діяльності української еміграції в Польщі (1919–1939), in: Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Ювілейний зб. на пошану Миколи Ільницького, Львів, 2004, Т. 12, с. 672–675.
• Культурне життя української еміграції в міжвоєнній Польщі (1921–1939) в освітленні польської історіографії, in: Історіографічні та джерелознавчі проблеми історії України, Дніпропетровськ, 2004, с. 114–119.
• Дніпропетровські історики 1920-1930-х років та радянська влада, in: Молода нація, 2004, no. 3, с. 31–51.
• Terra hostica. Образ России в украинских школьных учебниках истории после 1991 года, in: Неприкосновенный запас, 2004, no. 4 (36), с. 86–91.
• В’ячеслав Заїкин: історик із багатьма обличчями, in: Збірник Харківського історико-філологічного товариства, 2004, Т. 10, с. 89–112.
• Польська політика і українська еміграція у 1921-1939 рр. (Огляд польської історіографії), in: Молода нація, 2002, no. 3, с. 259–269.
• Ленін і більшовизм в українській політичній думці першої половини ХХ ст., in: Молода нація, 2002, no. 2, с. 75–114.
• Русь і Степ у дослідженнях Володимира Пархоменка, in: Дніпропетровський історико-археографічний збірник, 2001, Вип. 2, с. 243–254.
• Катеринославський трикутник, in: Київська старовина, 2001, no. 1, с. 166–169.
• Бібліографія наукової спадщини Володимира Пархоменка, in: Записки Наукового Товариства ім. Шевченка, Т. CCXL, Праці Комісії спеціальних історичних дисциплін, Львів, 2000, с. 664–673.
• Саветызація гістарычнай навукі ў Украіне і Беларусі (некаторыя канцєптуальныя меркаванні), in: Беларускі Гістарычны Агляд, 2000, Т. 7, Сш. 2, с. 476–488.
• Олександр Оглоблин (1899–1992) і Володимир Пархоменко (1880–1942), in: Наукові записки Острозької Академії. Історичні науки, 2000, no. 1, с. 275–279.
• Очима сусіда: сучасні російські підручники з історії про Україну, in: Сучасність, 2000, no. 10, с. 154–156.
• Українська радянська історіографія: до постановки проблеми, in: Сучасність, 2000, no. 6, с. 112–116.
• Ленін і більшовизм в українській політичній думці першої половини ХХ століття, in: Сучасність, 2000, no. 1, с. 68–78.
• Этнічныя пытанні гісторыі ВКЛ у сінтэзах і падручніках па гісторыі Украіны, in: Беларускі Гістарычны Агляд, 1999, Т. 6, Сш. 1–2, с. 73–80.
• Хозарська теорія походження Русі, in: Історія очима молодих дослідників. Міжнародна студентська наукова конференція. Зб. наукових праць, Донецьк, 1999, Т. 1, с. 31–34.
• Володимир Пархоменко і Михайло Грушевський: до питання стосунків двох вчених, in: Гуманітарний Журнал, 1999, no. 2, с. 111–114.
• До питання про місце В.О. Пархоменка в українському та світовому історіографічному процесі, in: Осягнення історії. Зб. наук. праць на пошану проф. М.П. Ковальського з нагоди його 70-річчя, Острог – Нью-Йорк, 1999, с. 437–442.
• До питання національної приналежності та самосвідомости історичних діячів української минувщини, in: Сучасність, 1999, no. 2, с. 81–85.
• Беларусь і беларусы ва ўкраінскіх падручніках па гісторыі, in: Беларускі Гістарычны Агляд, 1998, Т. 5, Сш. 2, с. 434–447.
• До питання про образ Криму та кримських татар у творах західноєвропейських авторів XV–XVIII ст., in: Наддніпрянський історико-краєзнавчий збірник, 1998, no. 1, с. 88–91.
• Традиції та перспективи вивчення української геральдики, in: Шоста наукова геральдична конференція, Львів, 1997, с. 74–75.

Reviews

• Neuer Blick auf Osteuropa (Martin Schulze Wessel, Der Fluch des Imperiums. München, 2023), in: Süddeutsche Zeitung. 20. Mai 2023, s. 20.
• [Review:] Trevor Erlacher, Ukrainian Nationalism in the Age of Extremes. Intellectural Biography of Dmytro Dontsov. Cambridge, Mass.: Harvard University Press, 2021, https://www.hsozkult.de/publicationreview/id/reb-98032 (02.11.2021).
• [Review:] Stephen Velychenko, Propaganda in Revolutionary Ukraine: Leaflets, Pamphlets, and Cartoons, 1917–1922. Toronto: University of Toronto Press, 2019, in: Slavic Review, Winter 2020, vol. 79, no. 4, pp. 847–849.
• Как услышать Герасима? О феномене «плебейской модерности» в Российской империи и СССР (Ilya Gerasimov, Plebeian Modernity. Social Practices, Illegality, and the Urban Poor in Russia, 1905–1917. Rochester: University of Rochester Press, 2018), in: Неприкосновенный запас, 2019, no. 5, c. 223–225.
• [Review:] Serhy Yekelchyk, The Conflict in Ukraine: What Everyone Needs to Know, Oxford 2015, in: Slavic Review, Spring 2017, vol. 76, no.1, pp. 16–17.
• [Review:] Julie Fedor, Russia and the Cult of State Security. The Chekist Tradition from Lenin to Putin. London – New York: Routledge, 2011, in: Неприкосновенный запас, 2012, no. 1, с. 264–266.
• Stalinisme et nazisme, in: Le Débat, 2012, no. 172, p. 173–178.
• Танці з пам’яттю, in: Критика, 2012, no. 9–10, с. 19–21.
• On the importance of synthesis and the productiveness of comparison (Timothy Snyder, Bloodlands: Europe between Hitler and Stalin), in: Journal of Genocidal Research, 2011, no. 13 (3), pp. 326–332.
• Готова ли Украина к взрослению?, in: Ab Imperio, 2010, no. 1, с. 147–153.
• Перший український посібник з історії геноцидів (Гон М., Геноциди першої половини ХХ ст.: порівняльний аналіз. Навч. посібник. Івано-Франківськ, 2009), in: Голокост і сучасність. Студії в Україні і світі, 2009, no. 2, с. 218–221.
• «Просвещенное» пособие по обустройству России, или Еще раз о взаимоотношениях интеллектуалов и власти (Наследие империй и будущее России / Под ред. А. Миллера. М., 2008), in: Ab Imperio, 2009, no. 1, с. 387–401.
• Nowe spojrzenie na współczesną historiografię ukraińską, in: Kultura i Społeczeństwo. 2008, no. 2. s. 253–255.
• Jeszcze raz o Lwowie (Leopolis multiplex / Упор. І. Балинський, Б. Матіяш. Київ: Грані-Т, 2008), in: Nowa Europa Wschodnia, 2008, no. 2, s. 162–164.
• П’єр Менар би плакав (Святець Ю.А., Топка Р.В. Історіографія всесвітньої історії. Курс лекцій. Дніпропетровськ, 2007), in: Український гуманітарний огляд. 2008, no. 13, c. 145–154.
• [Review:] Копосов Н. Хватит убивать кошек! Критика социальных наук. Москва: НЛО, 2005, in: Україна модерна, 2006, no. 10, с. 209–213.
• [Review:] Wielokulturowe środowisko historyczne Lwowa w XIX i XX w., pod red. J. Maternickiego, L. Zaszkilniaka, t. 1–3, Rzeszόw 2004-2005, in: Kwartalnik Historyczny, 2006, no. 1, s. 162–169.
• Монографія Т. Снайдера про давню Річ Посполиту і про етнічні чистки 1943-1947 рр. (Snyder T. The Reconstruction of Nations: Poland, Ukraine, Lithuania, Belarus, 1569-1999, New Haven-London, 2003), in: Волинь і Холмщина 1938-1947: польсько-українське протистояння та його відлуння (Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Т. 10), Львів, 2003, с. 390–396 (co-author Yaroslav Isaievych).
• [Review:] Tygiel narodów. Stosunki społeczne i etniczne na dawnych ziemiach wschodnich Rzeczypospolitej, 1939–1953. Pod red. K. Jasiewiecza, Warszawa-Londyn, 2002, in: Україна Модерна, 2003, no. 8, с. 268–278.
• [Review:] Наливайко Д. Очима Заходу: Рецепція України в Західній Європі ХІ–ХVIII ст. Київ, 1998, in: Український історичний журнал, 2003, no. 1, с. 130–132.
• Історія України для західного сусіди (Hrycak J. Historia Ukrainy 1772–1999, Lublin, 1999), in: Збірник Харківського історико-філологічного товариства, 2002, no. 9, с. 345–348.
• [Review:] Українознавство: Хрестоматія-посібник у 2-х кн. Упор. В.С. Крисаченко, Київ, 1996–1997, in: Україна Модерна, 2000, no. 4–5, с. 492–494.
• Ще раз про моделювання європейського образу України (Наливайко Д. Очима Заходу: Рецепція України в Західній Європі ХІ-ХVIII ст. Київ, 1998), in: Український Гуманітарний Огляд, 2000, no. 3, с. 213–217.
• [Review:] Стороженко І.С. Богдан Хмельницький і воєнне мистецтво у Визвольній війні українського народу середини XVII ст. Дніпропетровськ, 1996, in: Записки Наукового Товариства ім. Шевченка, Т. CCXXXVIII, Праці Історично-філософської секції, с. 604–606.
• [Review:] Касьянов Г. Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 1960-80-х рр. Київ, 1996, in: Український історичний журнал, 1999, no. 3, с. 151–152.
• Історія, яка спонукає мислити (Яковенко Н. Нарис історії України, Київ, 1997), in: Сучасність, 1998, no. 9, с. 153–155.
• Феномен Римаренка (Римаренко Ю. Національний розвиток України, Київ, 1996), in: Сучасність, 1997, no. 11, с. 158–160.

• Since 2023: Viadrina Center of Polish and Ukrainian Studies, Director.
• Since 2018: European University Viadrina, Frankfurt/Oder, Professor of Entangled History of Ukraine.
• 2018–2021: University of Potsdam, Guest Professor.
• Since 2017: PRISMA UKRAЇNA Research Network Eastern Europe, Director.
• 2016–2017: University of Geneva, Research Fellow.
• 2015–2016: Forum Transregionale Studien Berlin, Long-Term Fellow / Berlin-Brandenburg Ukraine Initiative, Founding Director.
• 2014–2015: Alexander-von-Humboldt Fellow (at the Institute for Slavic Studies, Humboldt University Berlin and Centre for Contemporary History Potsdam).
• 2012–2017: “Historians.in.ua” web portal, co-founder and co-editor.
• 2012–2014: Institute for Advanced Study (Wissenschaftskolleg zu Berlin) Fellow.
• 2010–2012: Ivan Krypiakevych Institute for Ukrainian Studies, Academy of Sciences of Ukraine, Lviv, Senior Research Fellow.
• 2008–2010: Institute for Strategic Studies, Kyiv, Senior Research Fellow.
• 2007–2010: “Ukraina Moderna” journal in humanities, Editor.
• 2007–2008: Institute for European Studies, National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Senior Research Fellow.
• 2007: Centre for Holocaust and Genocide Studies, Amsterdam, Guest Researcher.
• 2004–2006: Trier University, Research Fellow.
• 2005: PhD (Kandydat istorychnych nauk) in History at the Ivan Krypiakevych Institute for Ukrainian Studies, Academy of Sciences of Ukraine, Lviv. PhD Thesis “Scholarship in Exile. Scientific and Educational Activities of Ukrainian Emigration in inter-war Poland, 1919–1939”.
• 2003–2005: Ivan Krypiakevych Institute for Ukrainian Studies, Academy of Sciences of Ukraine, Lviv, Doctoral student.
• 2001–2003: M.A. Student in the Cultural Studies of Eastern- and Central Europe at the University of Warsaw.
• M. A. Thesis in Cultural Studies “Polish travelogues of the Balkans in the 19th century”.
• 1996–2001: Student of History at the Dnipropetrovsk University. M. A. Thesis in History “Volodymyr Parkhomenko (1880–1942) and his historical works”.

Awards

• 2023: Ab Imperio Book Prize for the book “Dnipro. An Entangled History of a European City”.
• 2022: DIALOG Prize of the German-Polish Society for the promotion of the German-Polish understanding and dialogue.
• 2015: Baron Velge Prize, Free University of Brussels.
• 2013: Yuri Shevelov Prize (for the book “The Histories for Home Use. The Polish-Russian-Ukrainian Triangle of Memory”).
• 2008: Jerzy Giedroyc Prize (for the book “Scholarship in Exile: The Scholarly and Educational Activity of the Ukrainian Emigration in interwar Poland (1919–1939)”.

European University Viadrina, Frankfurt/Oder

2024
• Understanding Mass Violence and Genocide in Eastern Europe and beyond.
• Jerzy Giedroyc Colloquium.

2023/24
• Memory and Politics in Contemporary Ukraine (1991–2023).
• Crimea: Cultural History, Regional Politics, International Law.

2023
• (Unconventional) History of Ukraine. An Introduction.
• Osteuropakolloquim / Ukrainian Studies Online Colloquium.

2022
• Ukraine and Belarus. Parallel Histories of Two East European Societies.
• Ukraine, Polen und Russland-Bild in Deutschland 1900–1945. Koloniale Ostforschung, Selbstdarstellungen und Anerkennungsstrategien.

2021/22
• Osteuropakolloquim / Ukrainian Studies Online Colloquium.
• Theory and Methodology of History-Writing (with special focus on Eastern Europe).

2020/21
• The Great Famine 1932–33 in the Context of Comparative Genocide Studies.
• Ukrainian Studies Online Colloquium.

2020
• Entangled History of Ukraine. An Introduction.
• Belarus and Ukraine: Historical Trajectories and Post-Soviet Transformations.

2019/20
• Osteuropakolloquium.
• The Second World War in Post-Soviet East European Film.

2019
• Introduction into Jewish History of Russia, Poland, and Ukraine.
• The Second World War in East European Film.

2018/19
• Introduction into the Soviet History.
• Crimea as a Historical Region.

2018
• Ukraine and Russia in Their Historical Encounters.
• Donbas: Historical Region in Transregional Context.

2017/18
• Ukraine between Poland and Russia. History. Culture. Politics.
• The “Soviet Man” as a Historical Phenomenon.

2013/14
• Ukraine between “Central Europe” and the “Russian world”.

University Potsdam

2020/21
• Erinnerungspolitik in postsowjetischen Ukraine.
• Holodomor 1932–33. Comparative History and Competing Representations.

2020
• Sowjetische Geschichte. Eine Einführung.
• Dnipro. Multinational History of a Ukrainian City.

2019/20
• Europa 1939-1953 im sowjetischen und polnischen Film.

2019
• Belarus and Ukraine. Two Historical Trajectories, Two Modes of Post-Soviet Transformation.
• The “Soviet Man” as a Socio-cultural Phenomenon.

2018/19
• Border Region Donbas: History. Economy. Society.
• Russia and Ukraine. Entangled Histories of the 19th and 20th centuries.

Sciences Po (Lyon)
2017
• Soviet Men and Soviet Women.

Free University Berlin, Osteuropa Institut

2017
• Political Violence and Ethnic Cleansing in the 20th century: from the Balkan Wars to Donbas.

2015/16
• Post-Soviet Ukraine. Politics. Identity. Economy.

Free University of Brussels

2015
• World War II in Ukrainian History and Memory.

University Basel, Department of History

2015/16
• Ukraine between “Central Europe” and the “Russian world”.

Humboldt University Berlin, Institute for Slavic Studies

2015/16
• The Soviet Union and the “Soviet Man”.
• Dnieper. The Symbolic Significance of the River in National Literatures, Cultures of Remembrance and Urban Histories.

2014/15
• Cities and city mythologies of Eastern Ukraine.

2013/14
• The Jewish Topic in Modern Russian and Ukrainian Literature.
• Post-Soviet Identity Debates in Belarus and Ukraine. Literature. Film. Mass media. Politics (with Aleksandr Kratochvil).

2012/13
• Ukraine between “Central Europe” and the “Russian world”.

University of Helsinki, Aleksanteri Institute

2010/11
• Holodomor 1932–33. History and Memory in Ukraine and Russia.

PRISMA UKRAЇNA – Research Network Eastern Europe
https://www.prisma-ukraina.de/home.html

The Research College “European Times” (EUTIMS)

The Research College “European Times” (EUTIM) – a joint project of the European University Viadrina, the University of Potsdam and the Forum Transregionale Studien Berlin – takes a look at narratives of time and space at the edges of Europe. Based on the experiences in the societies of Central and Eastern Europe, concepts of old-new, east-west with their temporal demarcations and localizations are analyzed and examined with regard to dynamics of de-Europeanization and Europeanization. Prof. Dr. Portnov heads subproject 1: “Cultural and Historical Studies”.

https://european-times.eu/en/project/

2019–2020 Kleine Fächer – Große Potenziale. East European Studies in Potsdam and Frankfurt (Oder)

Supported by the German Federal Ministry of Education.

With Prof. Annette Werberger, Prof. Susanne Strätling, Prof. Alexander Wöll and Prof. Magdalena Marszałek.

https://www.uni-potsdam.de/de/osteuropastudien-in-brandenburg/

2017–2019 Modernisation of Identity?: Challenges of ‘Europeanisation’, Nationalism and Post-Sovietism for Memory Cultures

Chaired by Prof. Alvydas Nikžentaitis (Institute of History at the Lithuanian Academy of Sciences).

Supported by the Research Council of Lithuania.

2016–2018 Divided Memories, Shared Memories, Ukraine / Russia / Poland (20th – 21st centuries): An Entangled History

Chaired by Prof. Korine Amacher (University Geneva).

Supported by the Swiss National Foundation.

2013–2014 Forgotten Victims of War

Coordinated by Andrii Portnov and Volodymyr Masliychuk.

Supported by the EVZ („Memory – Responsibility – Future“) Foundation.

http://historians.in.ua/index.php/en/zabuti-zertvy-viyny

2012–2015 Dialogues of memory: Poland, Russia, Lithuania, Ukraine

Chaired by Prof. Alvydas Nikžentaitis (Lithuanian Academy of Sciences). Supported by Bronisław Geremek Foundation (Poland) and Jerzy Giedroyc Forum (Lithuania). The materials of the discussions were published in Lithuanian: Alvydas Nikžentaitis (ed), Atminties daugia-sluoksniš-kumas. Miestas valstybė regionas (Vilnius, 2013) and Polish: Nikžentaitis, Michał Kopczyński (ed), Dialog kultur pamięci w regionie ULB (Warszawa, 2014).

2010–2012 Institutions of the Historical Sciences in Post-Soviet Belarus and Ukraine

Coordinated by Andrii Portnov and Volodymyr Masliychuk.

Supported by the Carnegie Corporation.

http://historians.in.ua/index.php/en/institutsiji-istorichnoji-nauki-v-ukrajini

2008–2010 Why Do We Speak Like That? Cultural Transfer via Translation in post-Soviet Bulgaria, Serbia and Ukraine

Chaired by Volodymyr Yermolenko.

Supported by the Next Page Foundation (Bulgaria).

The Ukrainian publication (including A. Portnov`s article) appeared as a special issue of the “Ukraїna Moderna” – vol. 5 (16). Perekladajuchy kulturu / Kul`tyvujuchy pereklad (Кyiv, 2010).

2004–2006. The Partitions of Poland and Lithuania. Experiences and Tradition-building

Chaired by Prof. Helga Schnabel-Schule (Trier), Prof. Andreas Gestrich (Trier) and Prof. Klaus Ziemer (German Historical Institute Warsaw).

Supported by the Volkswagen Foundation.

Project results were published in a book: Hans-Jürgen Bömelburg, Andreas Gestrich, Helga Schnabel-Schüle (eds), Teilungen Polen-Litauens. Inklusions- und Exklusionsmechanismen – Traditionsbildung – Vergleichsebenen (Osnabrück, 2013).